2. Головна
  3. АРХІВ НОМЕРІВ
  4. 2021 рік
  5. Том 43, № 4 (2021)
  6. c. 69-88

Математика мозку і мова. II

Г.О. Кравцов1, канд. техн. наук, Н.В. Кравцова 2, канд. фарм. наук,
О.В. Ходаківська 2, канд. фарм. наук, В.В. Нікітченко1, аспірант, А.Н. Примушко 3
1 Інститут проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Е. Пухова НАН України
  Україна, 03164, Київ, вул. Генерала Наумова, 15
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
2 Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
  Україна, 01601, Київ, б-р Тараса Шевченка, 13
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
3 Національний технічний університет України
  «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»
  Україна, 03056, Київ, пр-т Перемоги, 37
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2021, 43(4):69-88
https://doi.org/10.15407/emodel.43.04.069

АНОТАЦІЯ

Розглянуто як основну гіпотезу щодо можливості створення математики мозку тверд­жен­ня про те, що гіпотетичну основу будь-якого контексту мислення в першу чергу формує система аксіом, яка є фундаментом абстрактного мислення, що реалізується чи матеріалізується за допомогою певної мови. Досліджено проблему можливості застосу­вання мови як інструменту культурної спадковості і сформовано програму досліджень, в яку включено наступне: розробка уніфікованої онтології, що описує предмети, дії, якості відношення; дослідження природи контексту і подання його однозначними концептами уніфікованої онтології, визначення застосовності дій щодо предметів як частково-ви­значених функцій до математичних категорій; модель суб’єктивного вибору семантичних категорій за релевантністю у визначеному контексті. Стверджується, що основним застосунком математики мозку є моделювання когнітивних механізмів сильного штуч­ного інтелекту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

мозок, сильний штучний інтелект, мова, система аксіом, об’єктивна реальність, внутрішній світ, математичне моделювання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Кравцов Г.О., Кравцова Н.В., Ходаківська О.В.та ін. Математика мозку і мова. I // Електрон. моделювання, 2021, 43, №3, с. 87—108.
  2. Кокс Т. Зачем ми говорим: история речи от неандертальцев до штучного інтелекта/ Пер. с англ. Е.Ю. Мягковой. М.:КоЛибри, Азбука-Аттикус, 2020, 384 с.
  3. Лурия А. Язык и сознание. СПб.: Питер, 2020, 448 с.
  4. Губайловский В.А. Искуственный интеллект и мозг человека. М.: Наука, 2019, 254 с.
  5. Гринфилд С. Один день из жизни мозга. Нейробиология сознания от рассвета до заката. Спб.: Питер, 2018, 240 с.
  6. Гузенко Ю.І. Галера як основний корабель військового флоту Османської імперії кінця XVI — першої половини XVII ст. // Наук. вісник Миколаївського національ­ного університету ім. В.О. Сухомлинського. Історичні науки, 2014, вип. 3.38, с. 89—94. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2014_3
  7. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. М.: Слово, 2000.
  8. Berwick R.C., Chomsky N. Why Only Us: Language and Evolution. The MIT Press, 2017, 224 p.
  9. Гельб И. Дж. История письменности. От рисуночного письма к полноценному алфавиту / Пер. с англ. Т.М. Шуликовой. М.: ЗАО Центрполиграф, 2017, 287 с.
  10. История и будущее словаря [Электронный ресурс]. Дата публикации 17 ноября 2015 года. Режим доступа: http://деньсловаря.рф/история-и-будущее-словаря/.
  11. Glusac M. 10 words in the English language with the most definitions [Електронний ресурс]. Дата публікації 10 січня 2019 р. Режим доступу: https://www.insider.com/ words-with-the-most-definitions-2019-1.
  12. Резникова Ж.И. Язык животных: подходы, результаты, перспективы…«Языки науки — языки исскуства» // Сб. трудов VII международной конференции «Нелинейный мир». М.: изд-во Института компьютерных исследований, 2004, с. 260—278. (http://ethology.ru/library/?id=207)
  13. Hockett C.D. The origin of speech // Scientific American, 1960, № 203, pр. 99–196.
  14. Хопкрофт Д., Мотвани Р., Ульман Д. Введение в теорию автоматов, языков и вы­числений // Introduction to Automata Theory, Languages, and Computation. М.: «Вильямс», 2002, 528 с.
  15. Серебряков В., Галочкин М., Гончар Д., Фуругян М. Теория и реализация языков программирования. 2-е изд. М.: МЗ-Пресс, 2006.
  16. Лапшин В. Формальные языки и грамматики. [Электронный ресурс] «Хабр». Дата пуб­ликации 18.04.2013. https://habr.com/ru/post/177109/
  17. Лапшин В. Порождающие грамматики Хомского. [Электронный ресурс] «Хабр». Дата публикации 24.04.2013. https://habr.com/ru/post/177701/
  18. Маклейн С. Категории для работающего математика. М.: Физматлит, 2004, 349 с.
  19. Lurie J. Higher Thopos Theory Princeton University Press, 2009, 944 p.
  20. Reihl E. Category Theory in Context (Aurora: Dover Modern Math Originals). Dover Publications, 2016, November 16, 272 p.
  21. Fong B., Spivak D.I. An Invitation to Applied Category Theory: Seven Sketches in Compositionality. Cambridge University Press; 1st edition. August 29, 2019, 348 p.
  22. Кравцов Г.О., Кошель В.І., Долгоруков О.В. Теоретико-множинний підхід до визначення сутності понять «класифікація», «таксономія» й «онтологія» // Information Technology and Security, 2018, Vol. 5, № 2,рр. 59—66.
  23. Кравцов Г.А. Модель вычислений на классификациях // Электрон. моделирование, 2016, 38, № 1, с. 35—46.
  24. Черниговская Т. Мозг vs штучний інтелект. Форум Егора Гайдара 2020, 17 января. https://www.youtube.com/watch?v=hpD4OdgeYQM
  25. LAKHTA VIEW: Людина. Березнева зустріч відкритого міжнародного освітнього проекту LAKHTA VIEW. 18 березня 2018 року. https://www.youtube.com/watch?v=p2P1wqLsdY8&t=1664s
  26. Селиверстова А.С. Теорія динамического хаоса в исследованиях социально-фило­софской и социальной направленности // Науково-теоретичний альманах «Грані», 2019, 22, № 2, с. 40—47.
  27. Лебедев С.А. Проблема субъекта и объекта в научном познании // Вестник ТвГУ. Серия «Філософия», 2016, №1, с.19—26.
  28. Шумилова А. Лексическая синонимия: традиционное и когнитивное виденье проблемы // Вестник Челябинского госуниверситета, 2009, № 22 (160). Филология. Искусствоведение. Вип. 33, с. 144—148.
  29. Лапшин В.А. Онтология в компьютерных системах. М.: Научный мир, 2010, 224 с.
  30. Франкфурт У.И. Специальная и общая теория относительности: исторические очер­ки. М.: Наука, 1968, 332 с.
  31. Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. М.: Политиздат, 1974, 304 с.

КРАВЦОВ Григорій Олексійович, канд. тех. наук, докторант Інституту проблем моде­лювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. В 2000 р. закінчив Севастопільский військово-морський Інститут ім. П.С. Нахімова. Область наукових досліджень — кі­бербезпека смарт-грід, криптографія, програмування, розробка розподілених гетерогенних обчислювальних систем.

КРАВЦОВА Наталія Василівна, канд, фарм. наук, асистент кафедри фармакології На­ціонального медичного університету ім. О.О. Богомольця. В 2007 р. закінчила Націо­нальний фармацевтичний університет. Область наукових досліджень — особливості навчання дорослих, використання інформаційно-комутаційних технологій і технологій штучного інтелекту в навчанні.

ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна, канд. фарм. наук, доцент кафедри фармокології На­ціонального медичного університету ім. О.О. Богомольця. В 2010 р. закінчила Він­ниць­кий національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Область наукових дослід­жень — експериментальна нейрофармакологія, розробка нових шляхів фармакологічної корекції порушень при ішемічному пошкодженні мозку і серця в експерименті.

НІКІТЧЕНКО Володимир Володимирович, аспірант Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. В 1991 р. закінчив Полтавське вище військово- командне училище зв’язку. Область наукових досліджень — інформаційно-комунікаційні технології, штучний інтелект.

ПРИМУШКО Арсентій Миколайович, інженер програмного забезпечення в компанії Intellias. В 2020 р. закінчив Національний технічний університет України “Київський полі­технічний інститут ім. Ігоря Сікорського”. Область наукових досліджень — штучний інтелект, розподілені обчислювальні системи, програмування, системи орієнтації і навігації.

Повний текст: PDF