І.П. Каменева, В.О. Артемчук, А.В. Яцишин
Èlektron. model. 2019, 41(2):81-96
https://doi.org/10.15407/emodel.41.02.081
АНОТАЦІЯ
Розглянуто імовірнісну модель предметної області, яка формалізує постановку задач аналізу, інтерпретації та інтеграції багатовимірних даних. Проаналізовано деякі підходи до проблеми виявлення інформативних ознак і моделювання експертних знань, що застосовуються у психосемантичних дослідженнях. Наведено імовірнісну модифікацію процесу моделювання багатовимірного семантичного простору. Для формального опису експертних знань запропоновано використовувати методи оцінювання суб’єктивної ймовірності окремих подій, які дозволяють уточнювати отримані раніше оцінки з урахуванням
накопиченого досвіду. Результати запропонованого підходу показано на прикладі екологічних даних.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
імовірнісна модель, семантичний простір, експертні знання, оцінки суб’єктивної ймовірності, прийняття рішень.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Когаловский М.Р. Методы интеграции данных в информационных системах. М.: Ин-т проблем рынка РАН, 2010. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.ipr-ras.ru/articles/kogalov10-05.pdf (Загл. с экрана).
2. Levy A.Y. Logic-Based Techniques in Data Integration. In Logic Based Artificial Intelligence. Edited by J. Minker. Kluwer Publishers, 2000.
3. Calvanese D. Conceptual Modeling for Data Integration. [Электронный ресурс]—Режим доступа: http://www,inf.unibz.it/-calvanese/papers/calv-etal-book-mylopoulos-2009.pdf (Загл. с экрана).
4. Каменева И.П. Вероятностные модели репрезентации знаний в интеллектуальных системах принятия решений // Искусственный интеллект, 2005, № 3, c. 399—409.
5. Артемчук В.А., Каменева И.П., Яцишин А.В. Модели представления и преобразования данных в задачах экологического мониторинга урбанизированных территорий // Электрон. моделирование, 2016, 38, № 2, с. 49—66.
6. Налимов В.В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. М.: «Прометей», 1989, 288 с.
7. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988, 230 с.
8. Петренко В.Ф. Многомерное сознание: психосемантическая парадигма. М.: Изд-во «Новый хронограф», 2009, 440 с.
9. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. СПб.: Питер, 2001, 384 с.
10. Шмелев А.Г. Психодиагностика личностных черт. СПб: Речь, 2002, 480 с.
11. Мохор В.В., Гончар С.Ф. Идея построения алгебры рисков на основе теории комплексных чисел // Електрон. моделювання, 2018, 40, № 4, с. 107—111.
12. Артемчук В.А., Каменева И.П., Яцишин А.В. Специфика применения когнитивного анализа информации в задачах обеспечения экологической безопасности // Электрон. моделирование, 2017, 39, № 6, с. 107—124.
13. Каменева І.П., Попов О.О., Яцишин А.В., Артемчук В.О. Методи визначення екологічного ризику за атмосферним фактором // Моделювання та інформаційні технології, 2009, вип. 53, с. 23—32.
14. Яцишин А.В., Каменева И.П., Артемчук В.А., Попов А.А. Методы и технологии анализа рисков для здоровья на основе данных мониторинга. Сб. трудов IV Международной науч. конф. «МОДЕЛИРОВАНИЕ-2012». Киев: ИПМЭ им. Г.Е. Пухова НАН Украины, 2012, с. 470—473.
15. Щомісячний бюлетень забруднення атмосферного повітря в Києві та містах Київської області. Київ: Центральна геофізична обсерваторія, 2005—2015.
КАМЕНЕВА Ирина Петровна, канд. техн. наук, ст. науч. сотр. Ин-та проблем моделирования в энергетике им. Г.Е. Пухова НАН Украины. В 1976 г. окончила Киевский госуниверситет им. Тараса Шевченко. Область научных исследований — анализ данных и математическое моделирование в экологии.
АРТЕМЧУК Владимир Александрович, канд. техн. наук, ст. науч. сотр. Ин-та проблем моделирования в энергетике им. Г.Е. Пухова НАН Украины. В 2008 г. окончил Житомирский государственный технологический университет. Область научных исследований — математическое моделирование и численные методы, информационные технологии.
ЯЦИШИН Андрей Васильевич, д-р техн. наук, в.о. вед. науч. сотр. Ин-та проблем моделирования в энергетике им. Г.Е. Пухова НАН Украины. В 2002 г. окончил Киевский национальный университет им. Т.Г. Шевченко. Область научных исследований — математическое моделирование экологических процессов, экологический мониторинг техногенных объектов, информационные технологии.