Резильєнтність в атомній енергетиці: визначення та концептуалізація поняття

О.М. Дибач, канд. техн. наук
Відокремлений підрозділ «Центр інновації в ядерних технологіях
для безпечного майбутнього» Державного підприємства
«Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»
Україна, 07101, Київська обл., Вишгородський р-н,
Славутич, вул. Збройних Сил України, 7/4
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2024, 46(5):115-128

https://doi.org/10.15407/emodel.46.05.115

АНОТАЦІЯ

На основі аналізу наукових публікацій досліджено поняття резильєнтності в контексті критичної інфраструктури. Запропоновано визначення терміну «резильєнтність» із ура­хуванням специфічних особливостей атомної енергетики, що полягають у наданні пріо­ритету забезпеченню ядерної та радіаційної безпеки АЕС. Виконано співставлення концепції резильєнтності із стратегію глибокоешелонованого захисту АЕС. Розглянуто актуальність впровадження резильєнтності в атомній енергетиці по відношенню до HILP-подій. Визна­чено напрями подальших досліджень резильєнтності в атомній енергетиці.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

резильєнтність, атомна енергетика, HILP-подія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання об’єктів критичної інфра­структури» № 1109 (2020, 9 жовтня) (в редакції постанови Кабінету Міністрів Украї­ни від 16 січня 2024 р. № 48). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF.
  2. АТ НАЕК «Енергоатом». Інформаційне повідомлення. 2024, 12 січня https://infoatom.news/2024/01/15/150120241112.
  3. Радіо Свобода. Російські атаки знищили 80% теплової генерації в Україні. 2024, 5 квітня. https://www.radiosvoboda.org/a/news-enerhetyka-shmyhal-udary-rosiyi/ 32892560. html.
  4. OECD, SG/NAEC (2019)5. Resilience strategies and approaches to contain systemic threats. https://one.oecd.org/document/SG/NAEC(2019)5/en/pdf.
  5. Мохор, В.В., Коробейніков, Ф.О. Стійкість і резильєнтність у безпековому домені. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 26 (1), 113—120, https://doi.org/10.35681/1560-9189.2024.26.1.308655.
  6. Зубок, В.Ю. Ефективність використання заходів з підвищення цифрової резильєнт­ності під час тривалих відключень електропостачання. Електронне моделювання. 45(1), 98—112. https://doi.org/10.15407/emodel.45.01.098.
  7. Саух, С.Є. Концепція забезпечення жорсткої стійкості електороенергетики України в умовах терористичних та мілітарних загроз. Електронне моделювання. 45(3), 3—10. https://doi.org/10.15407/emodel.45.03.003.
  8. Лисенко, С.М., Харченко, В.С., Бобровнікова, К.Ю., Щука Р.В. Резильєнтність комп’ютерних систем в умовах кіберзагроз: таксономія та онтологія. Radioelectronic and Computer Systems, 2020. S.l (1), 17—28 https://doi.org/10.32620/reks.2020.1.02.
  9. Kharazishvili, Y., Sukhodolia, O., Riabtsev, G., Kalinin, O., Us, G., Lunov, Y. Adaptive Response Methodology for Sustainable Energy Systems of the National Economy in the Security Dimension. (2020) 21 (S7), 1785—1804. http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1071.
  10. Коробейніков, Ф.О. Розвиток парадигми резильєнтності в домені безпеки. Елект­рон­не моделювання. 45(4), 88—110. https://doi.org/10.15407/emodel.45.04.088.
  11. Prazian, M. Resilience for Better Sustainability. ISO 28000: 2022 vs 2007. Comparative Analysis. Nuclear and Radiation Safety. 2023. DOI: 10.32918/nrs.2023.1(97).
  12. Артемчук В.О. (2023). Перспективи розроблення методів і засобів забезпечення резильєнтності об’єктів енергетичної галузі України. Живучість та резильєнтність критичної інфраструктури 2023: збірник матеріалів міжнародної науково-практич­ної конференції, м. Київ, 19 жовтня 2023 р., ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України. 2023. 173 с.
  13. Дибач О.М. (2023). Метод багатокритеріальної оцінки резильєнтності систем електро­постачання європейських країн ENTSO-Eта перспективи його застосування для енергосистеми України.Технічна діагностика обладнання АЕС — 2023: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 06грудня 2023 р., ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України. 2023. 73 с.
  14. Renschler C.S., et al. (2010). A Framework for Defining and Measuring Resilience at the Community Scale: The Peoples Resilience Framework, Technical Report MCEER-10-0006.
  15. Graveline, M., Germain, D. (2022). Disaster Risk Resilience: Conceptual Evolution, Key Issues, and Opportunitie, Int J Disaster Risk Sci 13:330—341. https://doi.org/10.1007/s13753-022-00419-0.
  16. Ahn, J., Guarnieri, F., Furuta, K. (2017). Resilience: A New Paradigm of Nuclear Safety from Accident Mitigation to Resilient Society Facing Extreme Situations, Springer Open, ISBN 978-3-319-58767-7, doi 10.1007/978-3-319-58768-4.
  17. Holling, C.S. (1973). Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1—23.
  18. Adger, W.N., T.P. Hughes, C. Folke, S.R. Carpenter, and J. Rockström. (2005). Social–ecological resilience to coastal disasters. Science 309(5737), 1036—1039.
  19. Aldunce, P., Beilin, R., Handmer, J. and Howden, M. (2014). Framing disaster resilience: The implications of the diverse conceptualisations of “bouncing back”. Disaster Prevention and Management 23(3), 252—270.
  20. Allenby, Brad, and Jonathan, (2005). Toward Inherently Secure and Resilient Societies. Science 309(5737), 1034—1036.
  21. IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change). (2018). Special report on global warming of 1.5 °C. Geneva.
  22. Council Recommendation on a Union-wide coordinated approach to strengthen the resi­lience of critical infrastructure. (2022, December 9). Brussels15623/22. https://data.consilium.europa.eu/ doc/document/ST-15623-2022-INIT/en/pdf
  23. Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj
  24. Про критичну інфраструктуру: Закон Українивід 21 червня 2024 року N 1882-IX: Станом на 11 серп. 2024 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1882-20#Text
  25. IAEA Nuclear Safety and Security Glossary. (2022). Terminology Used in Nuclear Safety, Nuclear Security, Radiation Protection and Emergency Preparedness and Response, (Inte­rim) Edition.
  26. The Resilience and Safety of Nuclear Power in the Face of Extreme Events. IAEA. https://www.iaea.org/bulletin/the-resilience-and-safety-of-nuclear-power-in-the-face-of-extreme-events
  27. Information Sheet. Technical Meeting on Strengthening Human and Organizational Resilience in Nuclear Organizations. (2023, 12-15 December). IAEA Headquarters, Vienna, Austria. https://www.iaea.org/sites/default/files/23/08/evt2103882-information-sheet.pdf
  28. EPRI, 3002025519. (2022, September 23). Nuclear Plant Resilience to Weather-Related Events Between 2011 to 2020.
  29. https://www.epri.com/research/programs/061177/results/3002025519
  30. Federal Energy Regulatory Commission (FERC). (2018). Grid Reliability and Resilience Pricing and Grid Resilience in Regional Transmission Organizations and Independent System Operators, 162 FERC 61012.
  31. National Academy of Sciences (NAS) Committee on Science, Engineering, and Public (2012). Disaster Resilience: A National Imperative. The National Academies Press.
  32. Resilience of the Nuclear Sector in Europe in the Face of Pandemic Risks, N°ENER/D3/2020-777, Final report, 2022.
  33. НП 306.2.245-2024. Загальні положення безпеки атомних станцій. Затверджено Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162 (в редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 04 березня 2024 року № 195).
  34. НП 306.2.162-2010. Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій. Затверджено Наказом Державного комітету ядерного регулюванняУкраїнивід 22.09.2010 № 124, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2010 р. за № 964/18259.
  35. Дибач О.М., Бойчук В.С., Шоломицький С.Е. (2013). План дій щодо впровадження на АЕС України заходів з підвищення безпеки за результатами стрес-тестів. Ядерна та радіаційна безпека, 2 (58), 3—7. https://doi.org/10.32918/nrs.2013.2(58).01.

ДИБАЧ Олексій Михайлович, канд. техн. наук, докторант Інституту проблем моделю­вання венергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України; директор Відокремленого підрозділу «Центр інновації в ядерних технологіях для безпечного майбутнього» Державного під­приємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки». У 2004 р. закінчив Національний технічний університет України «Київський політех­нічний інститут». Область наукових досліджень — методи аналізу безпеки об’єктів атомної енергетики, методи та моделі прийняття рішень в умовах невизначеності, резильєнтність критичної інфраструктури.

Повний текст: PDF