2. Головна
  3. АРХІВ НОМЕРІВ
  4. 2021 рік
  5. Том 43, № 1 (2021)
  6. c. 117-129
  7. Архив номеров
  8. 2023 год
  9. 45-4

Електронне моделювання

Том 45, №4 (2023)

https://doi.org/10.15407/emodel.45.04

ЗМІСТ

Математичне моделювання та обчислювальні методи

  С.М. Дяченко, Т.А. Красовський

3-11
  С.В. Дубровський
П’яти координатні верстати з ЧПК: процеси обробки та проблеми функціонування верстатів з ЧПК
12-25

Інформаційні технології

 

Є.В. Брежнєв, Г.В. Фесенко, В.С. Харченко, М.О. Ястребенецький
Цифрова інфраструктура малих модульних реакторів: структурна модель та вимоги до безпеки
26-41
  А.М. Капітон, О.В. Криворучко, Д.О. Тищенко, Т.М. Франчук, О.С. Требик
МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ КОНФЕРЕНЦІЙ
42-60
  Т.В. Пучко
Еволюція вебінтерфейсів прикладного програмування: рушійні сили, вплив на клієнтів та шаблони для надавачів
61-77

Застосування методів та засобів моделювання

  А.В. Давидюк, Ю.Є. Хохлачова
Кібердомени в системі націнальної безпеки України
78-87
  Ф.О. Коробейніков
Розвиток парадигми резильєнтності в домені безпеки
88-110
 
111-131

 

Моделювання режимів керування технологічним обладнанням при ультразвуковому зварюванні полімерів

С.М. Дяченко 1, аспірант, Т.А. Красовський 2

1 Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
  Україна,03164, Київ, вул. Генерала Наумова, 15
  тел. +38 (067) 505 90 43, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

2 Київський академічний університет МОН і НАН України
  Україна, 03164, Київ, вул. Академіка Вернадського, 36 
  тел. +38 (097) 367 11 84, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2023, 45(4):03-11

https://doi.org/10.15407/emodel.45.04.003

АНОТАЦІЯ

Розглянуто два режими керування технологічним обладнанням для ультразвукового зварювання полімерів: режим з підтримкою постійного часу та режим підтримки постійної енергії при роботі ультразвукового генератора. Показано переваги роботи коливальної системи в режимі підтримки постійної енергії. Розроблено та виготовлено стенд для моделювання процесів зварювання. Наведено приклад технологічного обладнання яке було виготовлено по результатам моделювання режимів зварювання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ультразвукове зварювання, коливальна система, ультразвуковий генератор, ФАПЧ схема.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Сенченков И.К. Модальная классификация и проектирование сонотродов для ультразвуковой обработки материалов. Акустичний вісник.Т.1, № 4. С. 55—64
  2. What Is Ultrasonic Welding? Joining/Reforming Thermoplastics. Global Leader in Plastic Welding Technologies | Dukane. URL: https://www.dukane.com/resources/our-processes/ultrasonic-plastic-welding (дата звернення: 27.07.2023).
  3. ХолоповЮ.В. Ультразвуковая сварка пластмасс и металлов. Л., 1988. 224 с.
  4. Piezoelectric Converters Modelling and Characterization | MPI Ultrasonics — sonic and ultrasonic processing technology. Innovative Developments in Sonic & Ultrasonic, Liquid, Solid and Powder Materials Processing, Machining, Sintering, Cleaning, Sonochemistry, Food and Pharmaceutic Industry, and much more... thanks to MMM technology | MPI Ultrasonics — so­nic and ultrasonic processing technology. URL: https://www.mpi-ultrasonics.com/content/ piezoelectric-converters-modelling-and-characterization (дата звернення: 27.07.2023).
  5. КрасовськийТ.А., Василенко В.І. Цифровий аналізатор електромеханічних парамет­рів ультразвукових коливальних систем. Вісник НТУУ «КПІ» Серія Приладобудування. 2017. Т. 1, №  С. 44—49.
  6. Дяченко С.М. Ультразвуковая сварка деталей из термопластов. ММ Деньги и техно­логии. 2003. № 7, 8. С. 19—25.

ДЯЧЕНКО Сергій Михайлович, аспірант Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. У 1983 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Область наукових досліджень — комп’ютерне моделювання, розробка та виготовлення технологічного ультразвукового обладнання.

КРАСОВСЬКИЙ Тарас Анатолійович, зав. лабораторією нових методів аналізу мате­ріалів Київського академічного університету МОН і НАН України. У 1978 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Область наукових досліджень — комп’ютерне моделювання, розробка та виготовлення приладів дослідження металів з використанням ультразвукової технології.

Повний текст: PDF

П’яти координатні верстати з ЧПК: процеси обробки та проблеми функціонування верстатів з ЧПК

С.В. Дубровський, аспірант

Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
Україна, 03164, Київ, вул. Генерала Наумова, 15
тел. (044) 424 10 63; е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2023, 45(4):12-25

https://doi.org/10.15407/emodel.45.04.012

АНОТАЦІЯ

Розглянуто сучасний стан верстатів з ЧПК (числовим програмним керу­ван­ням) та проблеми виникаючі при їх використанні. Описано існуючі варіанти рішення проблем та про­понується новий спосіб захисту вузлів верстатів від поломок. Захист ба­зується на ви­користанні п’єзоелектричних датчиків сили та прискорення. Додат­ково захист може бути реалізовано за допомогою програмного забезпечення у пристрої ЧПК.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

числове програмне керування (ЧПК), обробка матеріалів різанням, верстати з ЧПК.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Rarlo Apro Secrets of 5-Axis Machining. Industrial Press Inc., New York. 2009.
  2. GPOST manual Austin N.C. Ltd. URL: https://www.austinnc.com (date of access: 21.05.2023).
  3. Cutting force measurements in research and development. URL: https://kistler.cdn.celum. cloud/SAPCommerce_Download_original/960-002e.pdf (date of access: 21.05.2023).
  4. MasterCAM. URL: https://www.mastercam.com (date of access: 18.06.2023).
  5. CGTech — Vericut. URL: https://cgtech.com (date of access 18.06.2023)
  6. PTC — Parametric Technology Company. URL: https://www.ptc.com (date of access 09.07.2023).

ДУБРОВСЬКИЙ Сергій Вікторович, аспірант Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. У 2002 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Область наукових досліджень — програмне забезпечення комп’ютерних систем.

Повний текст: PDF

Цифрова інфраструктура малих модульних реакторів: структурна модель та вимоги до безпеки

Є.В. Брежнєв 1, д-р техн. наук, Г.В. Фесенко 1, д-р техн. наук,
В.С. Харченко 1, д-р техн. наук, М.О. Ястребенецький 2, д-р техн. наук

1 Україна, 61070, Харків, вул. Чкалова, 17
  Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
  «Харківський авіаційний інститут»
  Україна, 61070, Харків, вул. Чкалова, 17
  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
2 Державне підприємство «Державний науково-технічний центр
  ядерної та радіаційної безпеки»
  Україна, 03142, Київ, вул. Василя Стуса, 35-37
  е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Èlektron. model. 2023, 45(4):26-41

https://doi.org/10.15407/emodel.45.04.026

АНОТАЦІЯ

Проведено аналіз платформ інформаційно-керуючих систем (ІКС), впливу особливостей проєктів малих модульних реакторів (ММР) на цифрову інфраструктуру (ЦІС), що включає комплекс ІКС різного призначення, систем моніторингу та фізичної безпеки. Запропоновано і проаналізовано структурну модель сучасної ЦІС ММР. Сформульовано вимоги до ЦІС з урахуванням особливостей ММР, а також завдання, які необхідно ви­рішити постачальникам ЦІС для реалізації переваг ММР.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

малий модульний реактор, цифрова інфраструктура, функціональна безпека.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Advances in Small Modular Reactor Technology Developments. Vienna: International Atomic Energy Agency, 2020. 354 p.
  2. Pearl L. NRC to certify NuScale small modular reactor design for use in the US. URL: https://www.utilitydive.com/news/nrc-certifies-nuscale-small-modular-reactor-design-SMR-nuclear-us/628519 (дата звернення: 05.07.2023)
  3. Saukh S., Borysenko А. Mathematical Model of a Local Grid with Small Modular Reactor NPPs. Nuclear and Radiation Safety. 2022. No. 2(94). P. 44- URL: https://doi.org/10.32918/nrs.2022.2(94).05 (date of access: 04.08.2023).
  4. Балашевська Ю.В., Жабін О.І., Печериця О.В., Плачков Г.І., Рижов Д.І., Шевченко І.Г. Застосування результатів роботи Форуму регуляторів ММР у рамках ліцен­зування проєктів ММР в Україні. Ядерна та радіаційна безпека. 2020. № 3(87). С. 4— DOI: 10.32918/nrs.2020.3(87).01 (дата звернення: 05.07.2023).
  5. Дыбач А.М., Плачков Г.И. О лицензировании технологии малых модульных реакторов. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 1(81). C. 3— DOI: 10.32918/nrs. 2019.1(81).01 (дата звернення: 05.07.2023).
  6. Жабін О.I., Печериця О.B., Тараканов С.O., Шевченко І.A. Підхід до регуляторної передліцензійної оцінки проекту ММР іноземного постачальника. Ядерна та ра­діаційна безпека. 2020. № 4(88). C. 4— DOI: 10.32918/nrs.2020.4(88).01 (дата звер­нення: 05.07.2023).
  7. Жабін О.І., Печериця О.В., Шевченко І.А., Григораш О.В., Шепітчак А.В. Засто­су­вання результатів другого етапу роботи Форуму регуляторів ММР у межах ліцен­зування проектів ММР в Україні. Ядерна та радіаційна безпека. 2022. № 2(94). C. 8— DOI: 10.32918/nrs.2022.2(94).01 (дата звернення: 05.07.2023).
  8. Wood R.T., Upadhyaya B.R., Floyd D.C. An autonomous control framework for advanced reactors. Nuclear Engineering and Technology. 2017. Vol. 49, no. 5. P. 896- URL: https://doi.org/10.1016/j.net.2017.07.001(date of access: 05.07.2023).
  9. DE-NE0000739. Advanced I&C for Fault-Tolerant Supervisory Control of Small Modular Reactors. Final progress report. Pittsburgh: University of Pittsburgh, 2018. 27 p. URL: https://doi.org/10.2172/1419664 (date of access: 05.07.2023).
  10. Vinoya C.L., Ubando A.T., Culaba A.B., Chen W.-H. State-of-the-Art Review of Small Modular Reactors. Energies. 2023. Vol. 16, no. 7. URL: https://doi.org/10.3390/en16073224 (date of access: 05.07.2023).
  11. Gad-Briggs A., Osigwe E., Jafari S., Nikolaidis T. Analysis of Control-System Strategy and Design of a Small Modular Reactor with Different Working Fluids for Electricity and Hydrogen Production as Part of a Decentralised Mini Grid. 2022. Vol. 15, no. 6. URL: https://doi.org/10.3390/en15062224 (date of access: 05.07.2023).
  12. Gabbar H.A., Esteves O.L.A. Real-Time Simulation of a Small Modular Reactor in-the-Loop within Nuclear-Renewable Hybrid Energy Systems. 2022. Vol. 15, no. 18. URL: https://doi.org/10.3390/en15186588 (date of access: 05.07.2023).
  13. Саченко А.А., Кочан В.В., Харченко В.С., Ястребенецкий М.А., Фесенко Г.В., Яновс­кий M.Э. Система послеаварийного мониторинга АЭС с использованием беспилотных летательных аппаратов: концепция, принципы построения. Ядерната радіаційна безпека. 2017. № 1(73). C. 24— DOI: 10.32918/nrs.2017.1(73).04(дата звернення: 05.07.2023).
  14. M., Fesenko H.V., Kharchenko V.S. Scheduling UAV fleets for the persistent operation of UAV-enabled wireless networks during NPP monitoring. 2020. No. 1(93). P. 29-36. URL: https://doi.org/10.32620/reks.2020.1.03(date of access: 05.07.2023).
  15. Kliushnikov I.M., Fesenko H.V., Kharchenko V.S. Using automated battery replacement stations for the persistent operation of UAV-enabled wireless networks during NPP post-accident monitoring. Radioelectronic and Computer Systems. No. 4(92). P. 30-38. URL: https://doi.org/10.32620/reks.2019.4.03 (date of access: 05.07.2023).
  16. Клевцов О.Л., Симонов А.А., Трубчанінов С.О. Комп’ютерна безпека інформаційних та керуючих систем АЕС: оцінювання комп’ютерної безпеки. Ядерна та радіаційна безпека. 2020. № 4(88). P. 69—76. DOI: 10.32918/nrs.2020.4(88).09 (дата звернення: 05.07.2023).
  17. Babeshko I., Illiashenko O., Kharchenko V., Leontiev K. Towards Trustworthy Safety Assessment by Providing Expert and Tool-Based XMECA Techniques. Mathematics. 2022. 10, no. 13. URL: https://doi.org/10.3390/math10132297(date of access: 05.07.2023).
  18. Саух С.Є. Концепція забезпечення жорсткої стійкості електороенергетики України в умовах терористичних  та  мілітарних  загроз.  Електронне моделювання. 2023. Т. 45, № C. 3—10. DOI: 10.15407/emodel.45.03.003 (дата звернення: 05.07.2023).
  19. Brezhniev, E., Ivanchenko, O. Chapter 47: NPP-Smart Grid Mutual Safety and Cyber Security Assurance / E. Brezhniev, O. Ivanchenko, M. Khosrow-Pour, S. Clarke, V. Anttiroiko // Research Anthology on Smart Grid and Microgrid Development (3 Volumes) // IGI Global Publishing, 2021. P. 1047-1077. DOI: 10.4018/978-1-6684-3666-0, ISBN13: 9781668436660, ISBN10: 1668436663, EISBN13: 978166843667

БРЕЖНЄВ Євген Віталійович, д-р техн. наук, професор, професор кафедри комп’ю­терних систем, мереж і кібербезпеки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». У 1994 р. закінчив Харківсь­кий військовий університет. Область наукових досліджень — теорія, методи і засоби аналізу та забезпеченнябезпеки критичних енергетичних інфраструктур, функційна безпечність і кібербезпека інформаційно-керуючих систем АЕС та критичних об’єктів.

ФЕСЕНКО Герман Вікторович, д-р техн. наук, професор, професор кафедри комп’ю­терних систем, мереж і кібербезпеки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». У 1995 р. закінчив Харківсь­кий військовий університет. Область наукових досліджень — теорія, методи і засоби забезпечення надійності та живучості систем моніторингу критичних об’єктів, функційна безпечність інформаційно-керуючих систем та інфраструктур, безпілотні інтелектуальні системи.

ХАРЧЕНКО Вячеслав Сергійович, д-р техн. наук, професор, зав. кафедри комп’ю­терних систем, мереж і кібербезпеки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». У 1974 р. закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ. Область наукових досліджень — теорія, методи і технології критичного комп’ютингу та гаранто­здат­них систем, функційна та кібербезпека інформаційно-керуючих систем, надійність ін­телектуальних безпілотних комплексів, якість систем штучного інтелекту, безпека складних систем.

ЯСТРЕБЕНЕЦЬКИЙ Михайло Онисимович, д-р техн. наук, професор, головний наук. співробітник Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки». У 1957 р. закінчив Харківський політехнічний інститут. Область наукових досліджень — теорія надійності автоматизованих систем управ­ління, функційна безпечність інформаційно-керуючих систем АЕС та критичних інфра­структур, безпека складних систем.

Повний текст: PDF

МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ КОНФЕРЕНЦІЙ

А.М. Капітон, О.В. Криворучко, Д.О. Тищенко, Т.М. Франчук, О.С. Требик

Èlektron. model. 2023, 45(4):42-60

https://doi.org/10.15407/emodel.45.04.042

АНОТАЦІЯ

Визна­чено основні напрями використання віртуальних конференцій. Виконано аналіз інст­ру­мен­тальні засоби розробки програмного забезпечення для проведення віртуальних конференцій. Про­ведено аналіз завдань, що допомагає ефективно вирішити віртуальна кон­ференція. Дослід­жено та описано кожний етап проведення віртуальної конференції. Ви­значено переваги та недоліки проведення конференції. Спроектовано та програмно реа­лі­зовано сайт для проведення віртуальних конференцій, за умови забезпечення всіх необ­хідних умов та усунення потенційних недоліків. Розглянуто технології розроблення програм­ного забезпечення. Об­ґрун­товано, що методика розробки програмного забезпе­чення для проведення віртуальних конференцій включає три основні етапи: аналіз проб­леми та постановка задач; дослідження теоретичних основ розробки програмного забезпечення для проведення віртуальних конференцій; розробка та впровадження програм­ного забезпечення для проведення віртуальних конференцій. Досліджено базові процеси створення програмного забезпечення. Доведено, що розробка вимог є процесом, що включає заходи, необхідні для створення і твердження документа, що містить специфі­кацію системних вимог. Проведено аналіз рівнів їх деталізації: вимоги, які висуваються кінцевими користувачами; системна специфікація для розроблювачів. Досліджено чоти­ри основних етапи процесу розробки вимог: аналіз технічної здійсненності створення системи; формування й аналіз вимог; специфікування вимог і створення відповідної доку­ментації; атестація цих вимог. Розглянуто основні етапи створення сучасного web-сайту. Результат процесу визначення вимог — доку­ментація, що формалізує вимоги, які висуваються до системи. Розроблений сайт для про­ведення конференцій повинне відпо­відає вимогам стандартів, які регламентують життєвий цикл програмного забезпечення. Проаналізовано фундаментальні процеси, властиві будь-якому проекту зі створення про­грам­ного забезпечення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

автоматизована інформаційна система, база даних, віртуальна конфе­ренція, сайт, система керування базами даних, програмне забезпечення, web-сервер.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Speinauer, S. (2007). Web Master's Guid,
  2. Thomson, L. & Welling, L. (2009). Development of Web — applications on PHP and MySQL, DiaSoft.
  3. SEO Dictionary. (2022). http://igroup.com.ua/seo-articles/ (date of access: 20.06.2023).
  4. Ukrainian Industry Strategy 4.0. (2022). https:// industry4-0-ukraine.com.ua/ (date of access: 21.06.2023).
  5. Palchevskyi, B. & Krestyanpol, L.(2020). “The Use of the “DigitalTwin” Concept for Proactive Diagnosis of Technological Packaging Systems”, IEEE Data Stream Mining & Processing 2020, CCIS, 423-444.
  6. Dumanskyi, N. & Markovets, O. (2009). “Intellectual system of searching and collecting information from thematic Web resources Information systems and networks”, Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika", 631, 101-106.
  7. Securing IT and OT in Industrial and Manufacturing Environment. (2022). https://www.armis.com/white-papers/securing-it-ot-in-industrial-envi­ronments/ (date of access: 20.06.2023).
  8. Palchevskyi, B. & Krestyanpol, L. (2020). “Strategy of construction of intellectual production systems”, IEEE Data Stream Mining & Processing 2020, CCIS, 362.
  9. Cisco Visual Networking Index: Forecast and Trends, 2017- (2022). https://www.cisco.com/c/en/us/solutions/collateral/service-provider/visual-networking-index-vni/white-paper-c11- 741490.html (date of access: 22.06.2023).
  10. Shkvir, V., Zagorodniy, A. & Vysochan, O. (2008). Information systems and technologies, NULP.
  11. Naughton, P. & Schildt, G. (2007). The complete Java reference book,
  12. Chukhrai, N. & Shcherbata, T. (2016), “Cooperation between IT development enterprises and universities”, Marketing and management innovations, 3, 161-169.
  13. Hafiiak, A., Borodina, О., Alyoshin, S. & Nosach, O. (2018). “The information society and informatization development problems of economy”, International Journal of Engineering and Technology, 7(4.8), 364-
  14. Hafiiak A. (2019). “Problems of professional competence formation of future specialists on information and communication technologies in universities”, Modern scientific achievements, Series: Education and pedagogy, Issue 10, Part 2, 15-18.
  15. Melnyk, M., Korcelli-Olejniczak, E., Chorna, N. & Popadynets, N. (2018). “Development of Regional IT clusters in Ukraine: institutional and investment dimensions”, Economic Annals-XXI, 19-25.

KAPITON Alla Myroslavivna, doctor of pedagogical sciences, professor of the department of computer and information technologies and systems of the National University “Yuri Kondratyuk Poltava Politechnics”. In 1998, she graduated from the Poltava State Pedagogical Institute named after V.G. Korolenko. The field of scientific research is information technology in education, informatization of the economy, ERP systems, algorithms and calculation methods, computer systems and networks. Development of information system using relevant search ISSN.

KRYVORUCHKO Olena Volodymyrivna, Doctor of technical sciences, specialty 05.13.22 — "Management of projects and programs", professor, head of the department of software engineering and cyber security of the State University of Trade and Economics. In 1991, she graduated from the Kyiv Technological Institute of the Food Industry. Field of scientific research — project and program management, Information technologies, Information systems, Cloud technologies, Standardization, Information space of higher educational institutions.

TYSHCHENKO Dmytro Oleksandrovych, candidate of economic sciences, associate professor, associate professor at the Department of Software Engineering and Cybersecurity of the State University of Trade and Economics. In 2005, he graduated from the Kyiv National Economic University; in 2010 he graduated from the Kyiv National University of Internal Affairs and the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, in 2021 he graduated from the Kyiv National University of Trade and Economics. The field of scientific research is computer architecture, cybersecurity, security of computer systems and networks, Web design, Web programming, information technologies, electronic document management at the enterprise, cyber security.

FRANCHUK Tamara Mykhailivna, candidate of economic sciences, senior lecturer at the Department of Software Engineering and Cybersecurity of the State University of Trade and Economics. In 2009, she graduated from the Kyiv National University of Trade and Economics; graduated from the National Academy of Internal Affairs in 2018; in 2021 she graduated from the Kyiv National University of Trade and Economics. The field of scientific research is electronic document management, Web-design, Web-programming, information technologies in education, electronic document management at the enterprise.

TREBYK Olha Serhiyivna, candidate of philology sciences, associate professor of the department of foreign philology and translation of the Interregional Academy of Personnel Management. In 2009, she graduated from Kyiv City Pedagogical University named after B.D. Grinchenko; in 2011 she graduated from the National Pedagogical University named after M.p. Drahomanov; in 2012, she graduated from the Institute of retraining and professional development of the National Pedagogical University named after M. Drahomanov. Field of scientific research — Distance learning, Virtual reality technologies, Immersive technologies, Language environment.

Повний текст: PDF